Підліток та депресія : як вирішити проблему
Ваш тінейджер раптом позбувся сну, став дратівливим або байдужим до всього? Це привід насторожитися: можливо, у нього депресія!
Підлітковий вік - один з найважчих у процесі формування особистості. Так само, як і дорослі, діти можуть страждати від депресії. Якщо у вашого підлітка з'явилися ознаки депресії, рекомендуємо відразу ж звернутися до психолога. Не кожен дорослий здатний самостійно видертися з такого стану, що ж тоді говорити про дітей, які просто не мають життєвого досвіду і життєвої мудрості!
Що треба знати про підліткову депресію?
У цьому віці відбувається потужна гормональна перебудова організму, і під час неї підліток попросту нездатний відстежити свою поведінку. Це час, коли вчорашня дитина починає відчувати себе самостійною і відчайдушно відстоювати свою самостійність, часом і дивними, на погляд батьків, способами.
Постарайтеся допомогти тінейджеру в усвідомленні його власних почуттів. Якщо він скаже вам: «Мамо, мені погано», не відмахується від його слів, поговоріть з ним. Можливо, вам його дитячі проблеми видаються надуманими, однак для нього вони дуже серйозні.
Депресію в підлітковому віці діагностувати дуже складно. У кожного тінейджера клінічні прояви можуть бути індивідуальні. Один може зображати кипучу активність, інший стає похмурим, третій починає лаятися з батьками та друзями.
Найчастіше депресії піддаються «безпроблемні» діти. Насправді, такі підлітки більш уразливі і схильні ховати свої емоції від оточуючих, що і провокує появу депресії. Мало того: непомічена підліткова депресія може згодом стати поштовхом для розвитку психічних захворювань.
Іноді батьки і родичі самі провокують депресію у підлітка. Будь-яке потрясіння в сім'ї - розлучення, скандали, смерть близької - глибоко ранить підлітка, хоча він може і не показувати цього. Крім того, іноді батьки навмисно чи несвідомо провокують виникнення почуття провини, сорому, гніву і інших деструктивних почуттів. Звичайно, ми переконані, що робимо це на благо дитини, але чи так це насправді?
Зовсім необов'язково бути дипломованим педагогом для того, щоб спробувати знайти спільну мову зі своїм підлітком. А у випадку, коли з дитиною щось не так - звернутися за допомогою до фахівця, який допоможе йому впоратися з проблемою.