Олексій Данилевський: Індивідуальний стиль може стати модним для багатьох
На нещодавньому Košice Fashion Week серед європейської фешн-еліти ми зустріли представника оргкомітету Українського тижня моди Олексія Данилевського. Це була нагода дізнатися про високу моду з-середини, український потенціал на цьому ринку, про роль моди, а також душевно побесідувати про жіночі й чоловічі образи, фешн-освіту, виховання стилю і смаку.
Олексій Данилевський — інтелігентний, імпозантний і стильний мужчина, який добре знає закулісся моди, подіумів і дизайнерської краси. Ми бачимо гарне втілення, а він із тієї команди, яка робить це втілення якісним і видовищним. Власне, йдеться про Ukrainian Fashion Week — масштабну подію у світі моди, у оргкомітеті якої працює Олексій. Мода з ним завжди поруч, тим паче, його сестра Ірина Данилевська є засновницею й головою оргкомітету UFW.
Олексій належить до тих чоловіків, у яких благородність і манери помітно на віддалі, його риторика — виважена й лаконічна, і все ж, як цікаво спілкуватися про самовираження через одяг саме з чоловіком, який знає масштаби високої моди та її інсайдерський світ.
На показі у Кошице він вирізнявся стильним піджаком, а на його пальто свого часу звертала увагу сама П’ята авеню у Нью-Йорку. Утім, мода — це не просто пальто з колекції, це образ і стиль — саме на цьому наголошує наш співрозмовник. Далі — пряма мова.
Мода — аполітична, але вона не може бути асоціальною
Іноді питають, як ви у ці часи з цими показами... Ви розумієте, крім того, що це свято, це все ж таки великий шматок праці і ми не можемо його забрати, бо модні покази і Український тиждень моди, зокрема, це місце, де зустрічаються дизайнер, виробник, представник торговельної мережі і покупець — це наша робота.
Взагалі, дякуючи Богу, воно стає тим, чим має бути, тому що fashion — це не просто шоу для клієнток, ви розумієте, fashion — це можливість надавати роботу багатьом жінкам — це соціальний аспект, про який ми не маємо забувати. Це місце роботи для жінок, тому що після того, як вигадують fashion — це можуть бути чоловіки — Лагерфельд, Володимир Подолян чи Віктор Анісомов — шиють цей одяг жінки, роблять його тим, що ми бачимо на подіумі. По-друге, це напрямок з великим експортним потенціалом, бо це те, що ми можемо робити, демонструвати і продавати на весь світ. Це креатив, який відтворений в одязі, але там креативу стільки, що це дозволяє привертати увагу до України з боку всього світу. Думаю, у цьому плані щось змінюється у кращий бік, бо все таки внутрішній ринок повертається до українського дизайну, до українського fashion.
Безумовно, мода — аполітична, але вона не може бути асоціальною. Досвід Франції та Італії показує, що на цьому робиться левова частина національної економіки. В Італії після війни приділили увагу саме одягу... Італія зараз — це третя економіка Єврозони, а що ви знаєте ще в Італії, крім моди?
Український тиждень моди — fashion hub Східної Європи
Підтримка моди у світі є завжди. Мерія великого Лондона виділяє страшенно великий кошт — мільйони фунтів стерлінгів на кожен сезон проведення London Fashion Week, що дозволяє підтримати молодих дизайнерів. British Fashion Council збирає молодих дизайнерів країн так званої Британської Співдружності націй.
Ми поки працюємо без державної підтримки, ми з вами маємо розуміти, що найближчим часом ми не будемо її мати, бо у держави є важливіші і невідкладні справи. Ми працюємо самі, але підтримка партнерів безумовно є, вони отримують, як кажуть рекламісти, свою цільову аудиторію, яка розвернута на сприйняття креативу, дизайну... Завдяки цим партнерам наші учасники — дизайнери, бренди, торговельні марки — мають нормальні фінансові умови участі у Ukrainian Fashion Week. Інакше їм би за рахунок своїх внесків доводилося би сплачувати оренду приміщення, професійний звук, телевізійної якості світло. Завдяки співпраці з нашими партнерами ми робимо значно кращими і легшими і, я сказав би, найліпшими умови у східній Європі. Ukrainian fashion week — це зараз fashion hub Східної Європи. Ми там бачимо і учасників, і журналістів, і байєрів зі всієї Східної Європи. Так, приїздять подивитися італійці, португальці, англійці, американці.
У березні ми будемо проводити 38-й Український тиждень моди. Можете порахувати, скільки ми змінили президентів, прем’єр-міністрів, пройшли дві революції, проходимо війну, але ми жодного разу не припиняли це робити, бо для нас це робота, це той камінець, який не можна забрати, бо без нього все повалиться.
Етнічні мотиви в українській моді
Потрошки ми почали цікавитися модою як проявом культурної національної ідентифікації. Власне, що таке національний костюм? У Ukrainian fashion week уже другий сезон є проект “Витоки”, де представлено і вироби музею Івана Гончара, певні колекціонери надають етнічні шати, зразки етнічного костюму і загалом унікальні речі. Ще є покази наших сучасних українських дизайнерів, які роблять моду з елементами етнічного костюму, етнічного декору, етнічного стилю — це показує, що у нас справді є витоки.
Мода — це відображення. Якщо є якась особлива самоідентифікація, яка, припустімо, має регіональні ознаки, то це може бути відображено і в моді. А базис, тло для цього, безумовно, є, бо це якраз багата народна традиція одягу. Єдине, давайте не будемо забувати, чим відрізняється етніка і фольклор від дизайну. В етніці і фольклорі авторське має бути відсунене, має бути підкреслена традиція. У дизайні навпаки: традиція, школа чи напрямок мистецтва мають бути відсунені, а на першому плані є індивідуальність, креатив. Це все міксується... Ось одна з провідних дизайнерок, яка є з Закарпаття, Вікторія Гресь якраз працює все ж таки у більш класичному стилі. Думаю, вона сама знає, що у її творчість все одно щось вкладено Закарпаттям, Карпатами...
На подіумі продається не спідничка, а імідж
Дизайнер показує не просто свою колекцію — ті 20 хвилин для людей у залі. Він робить колекцію на півроку для декількох тисяч людей, які потім куплять ці розтиражовані іміджі. Це його уявлення про жінку чи чоловіка наступного сезону. На подіумі продається не спідничка, і не піджачок, продається імідж, образ — те, як за уявою дизайнера, має виглядати людина, принаймні, у майбутньому сезоні.
Тут грає роль і байєр, який стоїть між дизайнером, виробником, торговельною мережею і покупцем. Він має оцінити, які моделі підуть, які мають бути зміни чи варіації кольорової гами, розмірів, поєднання дизайнерських одиниць. Байєр — це найбажаніша фігура для організаторів будь якого тижня моди. Чим більше приїжджає баєрів, тим жвавішою є бізнес-складова, тим більше зацікавлених в участі у тижні моди.
Мода виховує смак, підкреслює ваші погляди, а унікальний стиль може стати модним для багатьох
Дійсно, з одного боку, мода виховує смак, відчуття стилю. З іншого боку, зараз fashion не такий уже, знаєте, диктаторський. Зараз fashion кожному дозволяє сформувати свій власний стиль з тих трендів, сезонних тенденцій, які йому пропонує фешн-бізнес. Тому мода є засобом творчості, ви своїм одягом можете підкреслити ваші погляди. І не лише написами на футболці, це просто напряму, але є більш тонкі можливості — певні вінтажні акценти чи суперсучасні, модернові, класичні, спортивні, етнічні. Зараз, на щастя, вже не так, що всі ходять, припустімо, в міні і кольорових дольчиках у ромбики. Зараз вам пропонують набір, з якого ви маєте формувати власний стиль. Чому? Бо якщо ви одягаєтеся модно, це не гарантує вам, що ви через певний час не випадете з моди. Якщо ви одягаєтеся стильно, то обов’язково ваш стиль коли-небудь стане модним не тільки для вас, але й для інших, які оцінять це.
Лімітований креатив не має економити на якості
Дизайнерські або авторські речі (йдеться про лімітовані серії одягу від молодих українських стартаперів, не обов’язково модельєрів — ред.) мають право на життя. Це не fashion у сенсі бізнесу, але такий одяг може мати комерційний успіх, тому ще це вияв креативу. Це так cамо, як ви можете комусь замовити оформити вашу квартиру, але не обов’язково це має бути хтось із відомого архітектурного бюро, це може бути хтось, хто вам вручну розмалює стіни, але це буде так, що ви зрозумієте, що ви — єдина людина в світі, яка має щастя долучитися до такого виду творчості. Добре, коли ці речі зроблені якісно і обов’язково з якісних матеріалів. Це реальна проблема деяких молодих дизайнерів, брендів — вони роблять дуже креативний і технічно складний у виготовленні одяг, але з не дуже якісних тканин, з не дуже доброї фурнітури. Однак гроші за це треба заплатити нормальні, бо ми ж говорили про креатив, ручну працю, проте носиться ця річ два чи три рази. Що я можу порадити молоді, будь ласка, не економте на якості, у це треба вкладати, тоді воно стає реально дизайнерською річчю.
Ринок потребує фахівців із фешн-журналістики
Електронні ЗМІ — це провідна частина медіа, яка просуває моду.
На жаль, на ринку сучасного українського глянцю я не бачу якісного національного фешн-видання, а ось мережеві журнали, які ми всі знаємо — це “Vogue”, “Elle”, “Marie Claire”… Так, вони тримають свою марку, кожен має свою читацьку аудиторію. Ukrainian Fashion Week уже понад десять років співпрацює з міжнародним журналом “Collezioni”, який видається в Італії і розповсюджується по всьому світу, і ми, як і чотири великі тижні — London Fashion Week, Milan Fashion Week, New York Fashion Week і Paris Fashion Week — маємо там свій власний блок з кількох десятків сторінок, на яких представлено колекції Ukrainian Fashion Week, є там оглядові статті, анонс наступного тижня моди.
В Україні ж ми потребуємо фахівців у фешн-журналістиці, оскільки більшість тих, хто зараз намагаються писати про моду — це все ж таки репортери світських заходів чи, у кращому випадку, ті, хто мають фах мистецтвознавця. Все ж таки фешн-журналістика має бути окремою спеціалізацією.
Англійці хвалять українських студентів моди
Щодо фахової моди, то вважаю, що в Україні дуже хороша школа, яка представлена кількома центрами — це Київський національний університет технології та дизайну, Львівська національна академія мистецтв та інші. Безумовно, інколи дизайнеру необхідно ще пройти додаткові стажування, курси у тій же Європі, ми знаємо ці центри у Англії, Італії, Бельгії. Але це все, як кажуть англійською, postgraduate education.
У нас був проект спільно з British Council Ukraine, у рамках якого до нас приїжджали викладачі англійських університетів фешну, які дуже високо оцінили ступінь підготовки наших студентів старших курсів і випускників. Вони казали, що у нас дуже якісна база. У нас дизайнер добре знає технологію виробництва тканин, до прикладу... Однак деякі напрямки — той же менеджмент у фешні... З креативом у нас усе нормально, а ось з окремими технологіями — продажу, просування бренду... Тут має працювати ще одна людина... Справжній дизайнерський бренд з’являється тоді, коли крім дизайнера є ще директор. Має бути, принаймні, тандем, тоді виходить цікаво.
Пальто від Буреніної, яке вразило одну з найдорожчих вулиць світу
Я з задоволенням “ношу” українських дизайнерів. Тут, як кажуть, сам Бог велів. У мене є улюблені дизайнери, яких я люблю дивитися і є дизайнери, речі яких я ношу. Вдягаюся від Сержа Смоліна, Олексія Залевського, трикотаж — від дизайнерського тандему Соболєва/Вронська, Олени Буреніної, яка для подіуму не робить чоловічих речей, але мені зробила таке пальто, на яке оберталися, коли я у ньому йшов по П’ятій авеню у Нью-Йорку — це я вам відверто скажу. Люблю дизайнерське взуття від Ірини Литвинської, яка співпрацює з брендами “Litkovskaya”, “Elena Burenina”.
Можу сказати, що зараз значно зросла зацікавленість не лише піти й подивитися, а навіть купити вироби українських дизайнерів.
У “Dover Street Market” була колекція Лілії Пустовіт, туди якраз потрапила дизайнерка Ольга Громова, яку через чудову англійську продавчиня сприйняла за англійку. Консультант підвела Ольгу до стенду з Ліліною колекцією, вивернула насподі, показала шви і спитала, ви де-небудь бачили так якісно оброблені шви. У мене є речі від українських дизайнерів Олексія Залевського, Олександра Гапчука, Олени Буреніної, які я ношу роками, тому що вони зроблені якісно і з якісних матеріалів.
Я відверто скажу, що вже навіть певні торговельні мережі спеціалізуються на одязі від саме українських модельєрів. Не будемо забувати, що нас все ж таки 45 мільйонів і нам треба одягатися у своє.
Іноді капелюшок може сказати про жінку все
Жінка має, по-перше, любити й цінувати себе, а не той одяг, який вона одягнула. Припустімо, у колекції я не можу оцінювати, наскільки складний крій, кольорові чи фактурні рішення, але я колись казав Лілії Пустовіт, що коли бачу жінку у її одязі, то я її починаю любити. Щодо того, які на жінці мають бути елементи, я все ж таки віддав би перевагу більш класичним елементам одягу — це сукні, топи, блузи. Капелюшок... Іноді капелюшок та аксесуари загалом можуть сказати про жінку все. Відверто скажу, люблю на жінках капелюшки, це додає шарму. Ось спілкувалися з представниками Краківського тижня моди і дійшли висновку, що справжні польські пані бувають тільки у двох містах — у Кракові і у Львові.
Трансформована чоловіча мода
Щодо чоловічих аксесуарів, то надаю перевагу краватці, стильному паску.
Якщо ви бачите чоловіка у певному трансформованому кілті і в гольфах, то ви у нього помітите і особливу зачіску, унікально підстрижену бороду, ви помітите, що він турбується про свою шкіру — це такий стиль... Знову ж таки, одяг — це один із елементів самовираження. І добре, що зараз це самовираження ми можемо зробити креативним, є з чого обирати, міксувати, є на чому робити акценти.
Яскраві вкраплення сезону 2016 року
Тенденції 2016 року... Не хочу переказувати те, що написано на сайтах будь-якого тижня моди... Буде багато світлого. Базовий білий матиме якісь яскраві вкраплення жовтого, блакитного, насиченого зеленого. Сподіваємося, що буде веселіше. Одяг не буде дуже довгим, переважно все буде по коліна і трішки вище. Не буде “мілітарі” і Слава Богу, бо ми вже трішки втомилися від цього.
Евеліна Гурницька для proZak.info,
інтерв’ю записане на Košice Fashion Week