image

Визволення чи загарбання: Якою ж є ця дата в історії Закарпаття

28 жовтня сталінські війська визволили Закарпаття від фашистів. Але тоді ж почалися криваві репресії сталіністів проти закарпатців

Чи знайдеться сміливість у якогось історика порівняти втрати нашого краю від перебування під фашистами та сталіністами? Скільки втрат ми понесли від цих двох режимів?

Фашизм – зло! Ще до Другої світової війни в Закарпатті проживало мало не третина євреїв. У деяких містах (до прикладу, в Мукачеві) їх було половина від всього населення. Тисячі єврейських родин знали, яку біду несуть гітлерівці і в передчутті фашистської навали масово залишали Подкарпаття в пошуках безпечних місць. Але виїхали далеко не всі. Для них була підготована страшна участь. Наразі історики називають цифру 100 тисяч закарпатських (подкарпатських) євреїв, які зазнали Голокосту. На Закарпаття прибула спеціальна команда з 250 німців-гітлерівців, яка займалася депортацією закарпатських євреїв у концентраційні табори. Допомагав гітлерівцям у репресіях проти євреїв і тодішній мер Унгвара Ласло Мегої.

Чинився тиск і на проукраїнське населення. Майже 10 тисяч русинів та українців нелегально перетнули кордон з Радянським Союзом з вірою в те, що отримають там прихисток. Однак їхні аргументи про те, що тікають вони від тиску угорської влади не були достатнім аргументом для сталіністів СРСР. Всі втікачі були поміщені у концентраційні табори.

І тільки у з початком нападу гітлерівців на СРСР з липня 1941 року Чехословаччина, як потерпіла від фашистів сторона, також стала союзником СРСР і постало питання про звільнення громадян Чехословаччини з таборів ГУЛАГу. Так як Подкарпатська Русь до угорської окупації була у складі Чехословаччни, то звільнення стосувалося і наших краян.

На жаль, багато наших земляків у таборах загинули. На початку 1943 року до міста Бузулук Оренбурської області, де формувався 1-й Чехословацький корпус, прибуло 2700 подкарпатців , які становили половину від всього складу корпусу. Це були саме ті наші земляки, який звільнили з таборів.

Чехословацький корпус у складі сталінської армії йшов з боями тривалий час, однак коли він був уже дуже близько від Подкарпаття і багато наших земляків вже відчували близькість батьківщини і марили зустрічам з рідними, сталіністи боялися, що подкарпатські воїни можуть поширити правду про справжнє життя в СРСР і несподівано перекинули Чехословацький корпус у страшний Дуклянський котел. Там Чехословацький корпус був майже повністю знищений. Загинуло майже 7 тисяч вояків корпусу. Там закінчилося життя майже всіх наших земляків, які були вояками цього підрозділу.

Читайте:  Підкарпатська Русь в часи Другої світової війни

Цими днями закарпатська влада гучно відзначила 73-ю річницю визволення Закарпаття від фашистів. Це стара радянська традиція. Але повинен прийти час, коли цю дату будуть відзначати і як сумну дату приходу в наш край страшної репресивної сталінської влади.

Радянські війська не сприймали нас як братів. Нещодавно у ЗМІ появився матеріал про перші бомбардування Ужгорода сталінською армією. Літаки сталіністів скинули бомби не на військові частини, а на саме Мукачево та Ужгород, зруйнувавши соціальні об’єкти, житлові будинки, магазини.

«Перше бомбардуваня наших міст було в серпні 1944 року. Загалом бомбардування Ужгорода тривало 50 хвилин. Протягом цього часу над Ужгородом кружляли 11 літаків, які скинули на місто одинадцять важких 250-кілограмових бомб (5 із них не розірвалися) та, за даними різних газет, від 130-ти до 250-ти малих 8-10-кілограмових снарядів. Ужгородці також не могли зрозуміти, чому ціллю радянських пілотів стали не адмінбудівлі, залізниця чи електростанція, а густонаселена центральна частина міста. Газети писали, що у більшості магазинчиків у центрі Ужгорода повилітали скляні вітрини, вікна квартир були теж пошкоджені", - пишуть ЗМІ.

907e0a2-2-29-

Від першого бомбардування була не лише матеріальна шкода. На жаль, тоді загинуло багато ужгородців.

На той час представники Угорщини прорвалися до Москви і пропонували сталіністам припинення військових дій і перехід на їх бік проти Гітлера.  11 жовтня було підписано попередню угоду, за якою Угорщина мала оголосити війну гітлерівській Німеччині, але угода ця так і не була виконана. Сталіністи продовжували наступ.

Ну а рівно 73 роки тому сталінські війська легко увійшли в покинуті Мукачево та Ужгород і відтоді вважається, що 28 жовтня є днем визволення Закарпаття. І це при тому, що, до прикладу, село Сторожниця під Ужгородом було звільнено лише 14 листопада, а сусідні Тарнівці – 28 листопада.

Читайте: Війна на Закарпатті у фото

На жаль, далі історія стає виключно агітаційно-пропагандистською. Сталіністи дійшли до Берліна і перемогли фашистів. На звільнених територіях вони проголосили новий соціалістичний лад і створили крупний соціалістичний табір, до якого входила Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Югославія,Болгарія, НДР. Але найгірше те, що Радянський Союз приєднав до себе Прибалтику і приєднав Подкарпатську Русь, яку згодом перейменував на Закарпатську область.

Після окупації нашого краю сталіністами, тут почалися неймовірні репресії. Найбільше дісталося угорському та німецькому населенню. При цьому сталіністи не зважали на те, чи були ці люди військовими, чи цивільними. Дісталося і греко-католицькій церкві. Таких кривавих репресій ніхто не очікував. На жаль, уже майже не залишилося свідків з тих часів, які могли розповісти про той жах, який відбувався в Закарпатті. Ще в перший період, коли не було встановлено щільних кордонів, головним чином угорці втікали до Угорщини. І це при тому, що в Угорщині також була комуністична влада і також відбувалися репресії. Але угорці Закарпаття все одно тікали, бо сталінські репресії були неймовірно жорстокими, а окрім того, закарпатських угорців відправляли на каторгу до Сибіру. Угорці втікали до Угорщини вночі. Були спеціальні провідники, які могли за певну плату перевести людей через діри в кордоні. Але це тривало не довго.

У звільнені від угорців та німців будинки заселяли переселенців з СРСР. Найелітніші будинки та квартири заселяли НКВДисти. За короткий період була винищена вся закарпатська інтелігенція і на десятки років тут запанував жорстокий радянський лад. Зі смертю Сталіна репресії зменшилися. Ті, хто вижив у таборах ГУЛАГу, поверталися додому, але були пригніченими. Люди змінювали прізвища і приховували національність. Етнічний та релігійний склад населення повністю змінився.

А  наприкінці 60-х та початку 70-х років почалася дивна індустріалізація Закарпаття, яка потребувала робочих рук. Це була нова хвиля міграції, коли в Закарпаття заїхала величезна кількість людей з різних регіонів СРСР. Змінився не лише етнічний склад, але й область наша стала ментально іншою. Тут міцно вкорінився «совок», з усіма його ознаками атеїзму, аморальності, пияцтва, криміналу. На жаль, як я колись писав, сучасні місцеві еліти у нас також совкові. Комуністи зробили свою чорну справу. Ми не лише втратили десятки тисяч людей у сталінських буцегарнях, але й втратили європейськість.

Володимир Сливич для Prozak.info

Читайте також:  Ресторанне життя Унгвара за мадярів, чехів та хамовитих радянських офіцерів

4 коментарів


  1. Жов 29, 2017 | 08:49

    Те, що наробили НКВДисти в Закарпатті неспіврозмірно з тим, що наробили хортисти. НКВД було безщадним. Це були звірі без душі та серця. Звичайно, що при СРСР ніхто не наважився розповідати про звірства, які чинили комуняки в Закарпатті, але чому зараз немає матеріалів про ці звірства. Адже зараз Закарпаття перебуває уже в іншій країні. Ми відкриваємо меморіали загиблим від сталінського терору, але не наводимо фактів та історій доль.

  2. Жов 31, 2017 | 08:52

    Ми пишем і пишем, але постійно лише в 2 сторони - німці й СРСР гнобили й українців і євреїв. Але, разом з тим постійно весною, і не лише весною, возвеличуємо Волошина, по суті такош фашиста, який для євреїв та Закарпаття зробив не менше зла. Варто згадати лише єврейські гетто в Ясіня і Сокирниці, а також Красне поле, де загинули невинні молоді люді, обмануті Волошином і його прибічниками.

  3. Лис 05, 2017 | 08:30

    Чому ж ніхто з карпатоукраїнців не заперечить Івану, це ж яка ганьба. А може, нема чим заперечити?

  4. Лис 06, 2017 | 14:25

    і дійсно,до приходу червоної чуми,як свідчать старожили,у нас в Підкарпатті мож було хоть де під бовтом лишити біціглі або ще щось,і де би і на скільки би ти не лишив,там і найшов. А зараз !!!

Написати коментар

Loading...
  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com
  • Останні Tweets

  • Фото з Галереї

    • 8
    • 5
    • 20160730_140414
    • 3
    • 7
    • IMAG5687
    • IMAG5464
    • IMAG5498
    • IMG_2095
    • 3
    • IMAG5366
    • IMG_1763
    • 13052532_758525780950616_1153731660_o
    • IMAG5232
    • 19
    • DSC_4952