Що закарпатцям варто знати про спадкування?

Рано чи пізно кожен із нас стикається з питаннями оформлення спадкових прав. Однак не всі знають, як потрібно діяти у таких ситуаціях. Про «ази» спадкового права читайте у матеріалі ProZak.info

Хто має право на спадщину?

Чинне цивільне законодавство передбачає дві форми спадкування: за законом та за заповітом.

Якщо спадкодавець залишив після себе заповіт, то право на спадкування мають лише особи, визначені у заповіті. При цьому це не обов’язково повинні бути родичі спадкодавця. До того ж заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Однак є виняток. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування здійснюється за законом.

Спадкоємці за законом спадкують у порядку черговості. Тобто у разі відсутності спадкоємців першої черги або у разі їх відмови від спадкування право на спадщину переходить до спадкоємців другої черги і т.д.

При цьому у разі, якщо спадкоємець за законом помер до відкриття спадщини, право на спадкування за правом представлення можуть реалізувати близькі родичі спадкоємця (діти, батьки). Як це працює, схематично зображено у таблиці.

Черги спадкування	Спадкоємці за законом	Спадкоємці за правом представлення (спадкують у разі смерті спадкоємця за законом)
1-ша черга	Діти спадкодавця, у т. ч. зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті   Той з подружжя, який пережив спадкодавця   Батьки	Внуки, правнуки спадкодавця
2-га черга	Рідні брати та сестри.   Баба та дід спадкодавця як з боку батька, так і з боку матері	Племінники.   Прабаба, прадід спадкодавця.
3-тя черга	Рідні дядько та тітка спадкодавця	Двоюрідні брати та сестри спадкодавця
4-та черга	Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини
5-та черга	Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення

Окрім того, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Онуки не будуть платити податок на спадщину

23 лютого 2017 року Верховна Рада прийняла закон, яким спрощено оформлення спадщини для найближчих родичів спадкодавця. Прийнятий у другому читанні та в цілому законопроект №0940 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини та уточнення деяких положень» встановлює, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб об’єкти спадщини, що успадковуються не тільки членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, як це передбачено чинними вимогами Податкового кодексу України, але й членами сім’ї другого ступеня споріднення. При цьому закон передбачає, що у випадках оподаткування за нульовою ставкою не проводиться оцінка об’єктів спадщини.

Відповідно до Податкового кодексу членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей оподаткування вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Коли втрачається право на спадщину?

Протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини (тобто з моменту смерті спадкодавця) спадкоємець має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Якщо шестимісячний строк пропущено, то право на спадщину втрачається. Виняток становлять спадкоємці, які проживали разом зі спадкодавцем на момент його смерті, а тому вважаються такими, що автоматично прийняли спадщину. У такому разі достатньо подати заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Відновити пропущений строк прийняття спадщини можна або за письмовою згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину, або у судовому порядку. Однак потрібно буде навести суду переконливі аргументи того, що причини пропуску строку прийняття спадщини були справді поважними. До слова, на практиці необізнаність із положеннями законодавства не вважається поважною причиною пропущення строку спадкування. Саме тому багато закарпатців, які досі офіційно не оформили свої спадкові права на майно, що належало їхнім батькам чи іншим родичам та які померли багато років тому, ризикують рано чи пізно втратити таке майно.

Ця проблема особливо актуальна у зв’язку із прийняттям закону, за яким земельні ділянки та інше нерухоме майно, власники якого померли, можуть перейти у комунальну власність за спрощеною процедурою, якщо спадкоємці вчасно не прийняли спадщину. Тобто така спадщина визнається відумерлою і переходить у власність територіальної громади.

 

Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук для ProZak.info