Від чого ажіотаж навколо Громадської ради в Ужгороді
Регламентна комісія Ужгородської міської ради прийняла рішення про відхилення нового положення про громадську раду http://old.rada-uzhgorod.gov.ua/download/s/PR_grom_rada_25.03.16.pdf. Однак, земельна комісія навпаки вирішила розглядати дане питання на сесії та доцільним прийняття нового положення. 14 квітня на засіданні ради буде поставлено остаточну крапку в цьому питанні. В чому ж такий ажіотаж довкола проекту рішення?
На хвилі Майдану у квітні 2014 року міська рада утворила дорадчо-консультативний орган – Громадську раду http://old.rada-uzhgorod.gov.ua/download/s/R_1267_pro_gromad_rady.pdf. Сама по собі формація нічим особливим не вирізнялась від аналогів у інших містах України.
Однак, ціннісним для Ужгорода було те, що це вперше міська влада погодилась з включенням звичайних ужгородців до процесу консультацій та участі у прийнятті рішень. За два роки громадська та міська рада не стали партнерами. Діалог ніяк не виходив. Причини різні, але здебільшого усі сторони не були готовими до реальної дискусії щодо долі міста та мали розбіжності у базових цінностях.
За 2015 рік, до прикладу, було проведено 20 громадських слухань, з них 50% за ініціативи громадської ради. І тільки три резолюції слухань з 10 були враховані міською радою при прийнятті рішень.
Розуміючи, що діалогу як такого не має, громадськість почала використовувати сесійну залу для протестів і у такий спосіб привертати увагу депутатів та медіа до ключових проблем міста. Показовою було протистояння щодо злочинних для міста змін до генерального плану та брутальної забудови зелених зон.
Очевидно, що в стані перманентних акцій протесту в сесійній залі з виявом явної неповаги до депутатського корпусу попереднього та теперішнього скликання, депутати мають зуб на лідерів громадської ради.
Ліквідація громадської ради в теперішньому складі для очільників міста нічого не вирішує. Це більше символічний акт, адже члени цього дорадчого органу згуртовані у спільноту. Вони мають достатній арсенал для громадського контролю на підставі законодавства про доступ до публічної інформації та адміністративного правосуддя. Вони мають право бути присутніми на засіданнях комісій та міської ради, та діяти так як звикли до цього.
Отже, існує висока ймовірність, що зявиться нова громадська рада.
На відміну від попередньої редакції положення про дорадчий орган створюється тільки на два роки. Планується також обмежити склад учасників до 35 осіб з числа представників громадських організацій, прибравши таким чином можливість входження до складу ініціативним ужгородцям.
Не зважаючи на те, що в Ужгороді зареєстровано кілька сотень громадських організацій, дієвими можна кваліфікувати максимум з десяток. Кожна з цих організацій має власну спеціалізацію й тим чи іншим чином бере участь у консультаціях з міською радою. Тому потреби у створенні громадської ради саме для таких інституцій не має жодного практичного сенсу.
Та навіть враховуючи це, розробники вигадали ускладнений механізм просіювання учасників методом рейтингового відбору. Тому наврядчи нова громадська рада запрацює як ефективний орган дорадництва та консультацій, а тим паче громадського контролю.
За результатами соціологічної групи «Рейтинг», участь громади у процесі прийняття рішень владою важливою вважають 94% ужгородців. А від так вони готові також долучатися до розробки пропозицій для міської ради (3-е місце з 24). Разом з тим, зафіксовано повну недовіру до всіх місцевих владних інститутів.
Враховуючи такі настрої ужгородців, депутатському корпусу потрібно переосмислити те що було та відкинути образи. Доцільніше провести консультації з лідерами громадської ради та відверто проговорити допустимі цивілізовані методи обговорення проектів рішень та контролю за діяльності виконавчих органів ради.
Натомість активістам громадської ради варто погодитись на переобрання всього складу за чинним положенням для підтвердження легітимності та включення до складу управлінців міської ради. У місті має бути дієвий цивілізований майданчик для консультацій перш за все.