«В одній із подорожей я дуже хотів побачити вельвічію, був відносно близько до неї, але програма гіда не передбачала цього. Я не міг собі пробачити, що не побачу цю рослину, тому підговорив ще трьох осіб з групи поїхати зі мною. Ми найняли місцеву таратайку, проїхали 35 кілометрів по пустелі, щоб побачити це диво. Двоє моїх супутників так і не зрозуміли, у чому унікальність вельвічії. Вони жартували, що знімали не рослину, а те, як я радів побаченому», — розповідає біолог і мандрівник Віктор Ганущин. Подібних авантюр, на які йшов заради рослин чи тварин, було в його житті чимало.